Груші

Груша “Харроу Світ” (Harrow Sweet) — сучасний сорт канадської селекції осінньо-зимового терміну дозрівання, отриманий шляхом схрещування Williams і Perdue 80-51 (Old Home × Harry Sweet). Вирізняється високою зимостійкістю, хорошою стійкістю до хвороб і стабільною врожайністю. Дерево середньоросле, з компактною кроною, вступає в плодоношення вже на 3-й рік після посадки. Для збереження якості врожаю рекомендується проріджування зав’язі. Схема посадки — 4×4 м. Плоди великі, масою 180–260 г і більше, витягнутої грушоподібної форми. Шкірка зелено-жовта або жовта, з вираженим червоним рум’янцем, що вкриває до 60% поверхні. М’якуш біло-кремовий, маслянистої консистенції, дуже соковитий, ніжний і солодкий, із приємним ароматом. Знімальна стиглість — наприкінці вересня. У звичайних умовах плоди зберігаються до 2–3 місяців, у газовому середовищі — до весни. Відзначаються гарною товарністю й високими смаковими якостями.

Ранній сорт груш, який був виведений в Болгарії. Після посадки перший урожай можна збирати на третій рік. Плоди середнього розміру, довгастої форми і мають вагу до 100 грам. Шкірка тонка, щільна, жовто-зеленого забарвлення з розмитим червоним рум’янцем на поверхні. М’якоть має приємний солодкий смак з легко відчутною кислинкою, вона відрізняється сильним ароматом великою кількістю соку. Дозрівання плодів дружне і настає в кінці липня, груші дозрівають в приміщенні протягом п’яти днів. Плоди в холодильнику, після знімання, зберігаються не більше тижня. Саджанці привиті на підщепі ВА-29, яка характеризується компактними розмірами груші. Сорти на даній підщепі добре приживаються, стійкі до хвороб і заморозків.

Талгарська Красуня – сорт груш, який характеризується високою зимостійкістю та високою врожайністю. Плоди дозрівають в кінці вересня і міцно тримаються на дереві, не обсипаючись. Плоди великі, масою близько 170-200 грамів, мають подовжено-грушоподібну пляшкову форму і блідо-жовтий колір з яскравим рум’янцем. М’якоть кремова або біла, хрустка, щільна і дуже соковита, без грануляцій. Вона солодка і має слабкий грушевий аромат, що робить її смак дуже хорошим. Талгарська Красуня характеризується високою стійкістю до грибних захворювань і відзначається високою транспортабельністю плодів. Плоди можуть зберігатися до січня. Цей сорт є великоплідним і високоврожайним, невибагливим у догляді, що вимагає мінімум турбот. Навіть у несприятливих умовах дерева живуть дуже довго і радують гарним урожаєм.

Груша Стрийська входить в групу пізньо-зимових сортів. Для схрещування були використані сорти Бере Гарді і Парижанка. Дерева груші Стрийській середньорослі і в висоту досягають 3-5 метрів. Крона середньозагущена, широка, має пірамідальну форму. Пагони товсті і покриті корою сіро-зеленого кольору. Листя середні за розміром, зелені, мають довгасту форму. Груші великі і середня маса одного плоду досягає 270-300 грам. За формою плоди стандартні, трохи подовжені. Смак плодів солодкий, напівмаслянистий. М’якоть дуже соковита, з приємним мигдальним ароматом. Перший урожай збирають з дерева на 4-5 рік після посадки. Урожайність сорту висока. Плодоносить дерево щорічно. Знімна зрілість груш настає в кінці жовтня – початку листопада. Споживчої зрілості плоди досягають через 2-4 тижні після знімання з дерева. Зібраний урожай може зберігатися у відповідних умовах до квітня.

Грушу “Соната” знімають наприкінці серпня, а дозріває вона на початку вересня. Термін зберігання плодів – близько двох-трьох тижнів. Починає плодоносити на 4-5 рік після посадки, а цвіте у середні строки. Плоди середнього розміру, вагою до 200 г, у середньому – 160 г, на молодих деревах можуть досягати 260 г. Вони видовжено-грушоподібні, з гладкою або злегка ребристою поверхнею. Шкірка жовта, вкрита сірими крапками та яскравим червоним рум’янцем на більшій частині плоду. М’якоть кремова, ніжна, соковита, кисло-солодка, з мускатним ароматом. Смак відмінний, що підтверджується дегустаційними оцінками 4,5–4,8 бала з 5 можливих. Соната – пізньолітній або ранньоосінній сорт. Як і більшість пізньолітніх груш, плоди зберігаються недовго, тому важливо не запізнитися зі збиранням, адже перезрілі груші втрачають якість або псуються ще на дереві. Ознакою готовності до збору є зміна забарвлення, поява перших опалих плодів або потемніння насіння. Груші, які легко відокремлюються від гілки при легкому піднятті вгору або вбік, готові до збору. Дерево середньоросле,

Груша “Саксонія Еккехард” (Saxonia Eckehard) — перспективний зимовий сорт німецької селекції, отриманий шляхом схрещування Venturia pyrina з Erwinia amylovora. Відзначається високою зимостійкістю та стійкістю до основних хвороб груші. Ідеально підходить як для приватних садів, так і для промислових насаджень. Термін дозрівання — перша декада жовтня (для південних регіонів України). Саджанці швидко вступають у плодоношення — вже на 3–4 рік після посадки. Плоди великі, масою 220–300 г і більше, мають округло-грушоподібну форму. Шкірка зелено-жовта з насиченим червоним рум’янцем на освітленому боці, вкрита світлими підшкірними точками — виглядає дуже привабливо й має відмінні товарні якості. М’якуш кремовий, маслянистий, дуже соковитий, ароматний, з насиченим солодким смаком. При повному дозріванні набуває десертної ніжності. Висока дегустаційна оцінка. Дерева середньорослі, врожайні, не потребують укриття на зиму. Надійний вибір для вирощування в різних регіонах України.

Груша “Роксолана” — високоврожайний сорт української селекції, виведений у 1961 році на Львівській дослідній станції шляхом схрещування “Парижанка” з “Бере Бойок”. Названа на честь легендарної Роксолани, сорт повністю виправдовує свою королівську назву: великі плоди, чудовий смак, висока лежкість і стійкість до хвороб. Основні характеристики: Тип: пізньозимовий, десертний сорт; Дозрівання: знімна стиглість — середина-жовтень, споживча — грудень–січень; Зберігання: у звичайних умовах — до квітня–травня; Призначення: вживання у свіжому вигляді, сушка, переробка. Дерево: Сила росту: сильноросле, висота 3,5–4 м; Крона: зворотно-пірамідальна, середньої густоти; Початок плодоношення: на 4–5 рік після посадки; Самоплідність: сорт самоплідний, додаткові запилювачі не обов’язкові; Урожайність: висока, регулярна щороку. Плоди: Форма: видовжено-грушоподібна, одномірна; Вага: 240–300 г, іноді до 320 г; Шкірка: щільна, суха, грубувата; зелена у знімній стиглості, з жовто-зеленим або сірим відтінком при дозріванні; з характерною рудуватою (іржавою) плямистістю; М’якоть: масляниста, щільна, дуже соковита, без грануляцій; Смак: кисло-солодкий, із легким мигдальним ароматом; Оцінка смаку: 4,25–4,5 балів (дегустаційна шкала). Стійкість:

Груша “Родзинка Криму” — ранньозимовий сорт, виведений у Нікітському ботанічному саду. Відзначається стабільною врожайністю, високою морозостійкістю та добрим імунітетом до захворювань. Сорт придатний для вирощування у всіх регіонах України. Плоди великі, середньою масою 240-450 г, округло-грушоподібної форми. Шкірка зелено-жовтого кольору з яскравим рум’янцем, що покриває значну частину поверхні. М’якуш світло-кремовий, маслянистий, соковитий, ароматний, з приємним солодким смаком та легкою кислинкою. Дегустаційна оцінка 4,5-4,7 балів. Термін дозрівання — знімна зрілість настає у другій декаді вересня, однак споживчої стиглості плоди досягають через кілька тижнів. Транспортабельність висока, зберігаються до 4 місяців у холодильнику. Дерево добре формує крону, потребує щорічного санітарного обрізування для підтримання продуктивності. Вступає в плодоношення на 3-й рік після посадки. Для вирощування підходять сонячні ділянки з родючими суглинистими ґрунтами. Потребує регулярного помірного поливу, особливо у літній період та під час плодоношення. Оптимальна схема посадки — 4 × 4 м. Цей сорт цінується за стабільний урожай, великі плоди відмінного смаку, високу морозостійкість

Сорт швидкопліднийі характеризується стабільною і високою урожайністю, зимостійкість висока, не уражується грибними хворобами. Плоди від середніх до великих, масою 200-300 г, в основному, одномірні навіть при значному перевантаженні урожаєм. По формі широко-грушоподібні (бергамотовидні), мають зеленувато-коричневе забарвлення. В умовах Київщини Платонівська плодоносить щедро, а за зимостійкістю і смаковими якостями плодів успішно може конкурувати в групі кращих пізньо-осінніх сортів.

Груша Парижанка має високу зимостійкість. Плоди дозрівають в кінці вересня. На дереві тримаються міцно, не обсипаються. Врожайність висока. Плоди 170 г, подовжено-грушоподібної пляшкової форми, блідо-жовті, з яскравим рум’янцем. М’якоть кремова або біла, хрустка, щільна, дуже соковита, але без грануляцій, солодка, зі  грушевим ароматом. Смак хороший. Транспортабельність висока. Характеризується високою стійкістю до грибних хвороб. Даний сорт є високоврожайним і належить до групи невибагливих у догляді сортів, що вимагають мінімум турбот. Навіть у несприятливих умовах дерева живуть дуже довго і радують гарним урожаєм.

Груша “Пам’ять князя Трубецького” – пізньозимовий український сорт, який відзначається великими соковитими плодами та високою лежкістю. Дерево зимостійке, середньо-стійке до хвороб, має компактну крону та рано вступає в плодоношення. Плоди широко-грушоподібної форми, масою від 300 до 800 г. Шкірка тонка, але щільна, забарвлення зелено-жовте з виразним червоно-багряним рум’янцем. М’якоть кремового кольору, соковита, кисло-солодка, з легким грушевим ароматом. Збір врожаю відбувається в жовтні. У звичайних умовах плоди можуть зберігатися до кінця зими, а в холодильнику – до квітня. Для досягнення найкращих смакових якостей рекомендується залишити груші дозрівати в приміщенні протягом тижня.

Груша Ноябрська – зимовий сорт. Дерево середньоросле, висотою близько 3,5 м , з широкою пірамідальною компактною кроною. В пору плодоношення вступає з 3-4-річного віку, плодоносить щорічно і щедро, інтенсивно закладає плодові бруньки на однорічному прирості. Плоди видовжено-грушоподібні, одномірні, вагою 230-240 г, великі 280-320 г, а іноді досягають 700 г. Шкірка тонка, міцна, блискуча, жирна на дотик, в період знімальної стиглості світло-зелена, інколи з легким рум’янцем, під час дозрівання золотисто-жовта. М’якуш дуже соковитий, маслянистий, без грануляцій, дуже приємного кислувато-солодкого смаку, з легким мускатним ароматом. Знімальна стиглість плодів наступає в другій половині жовтня, споживча через 2-3 неділі після збору врожаю. Плоди прекрасно зберігаються в холодильнику, не втрачаючи маслянистості та відмінного смаку. Сорт майже не вражається паршею, зимостійкість хороша.

Груша сорту Ніколай Крюгер відзначається великими плодами, масою від 230 до 350 грамів, які мають широко-грушоподібну форму. Незважаючи на свої розміри, плоди часто зав’язуються по 2-4 разом і міцно тримаються на дереві. Шкірочка груш соломисто-жовта, а на сонячній стороні у більшості плодів з’являється оранжево-червоний або смугастий рум’янець, що робить зрілі плоди дуже привабливими. М’якоть груш біло-кремова, дуже соковита, ніжна, масляниста, солодка, з приємною кислинкою і ніжним ароматом, що надає їм дуже високих смакових якостей. Знімна стиглість плодів настає в другій декаді вересня – на початку жовтня.

Груша “Молдавська рання” – один із найперших літніх сортів, який поєднує раннє дозрівання, високу морозостійкість і чудові смакові якості. Виведена в Молдові шляхом схрещування легендарних сортів Улюблениця Клаппа та Вільямс літній. Дерево сильноросле або середньоросле (залежно від підщепи), формує широкопірамідальну або компактну овальну крону. Починає плодоносити на 3–4 рік після посадки, особливо активно при щепленні на айві. Сорт відзначається регулярною і щедрою врожайністю — з одного дерева можна зібрати до 70 кг плодів. Плоди вагою 100–150 г, овально-грушоподібної або яйцеподібної форми, із зелено-жовтою шкіркою, що на сонячному боці покривається розмитим червонуватим рум’янцем. М’якуш жовтувато-кремовий, дуже соковитий, маслянистий, з легким ароматом і кисло-солодким смаком. Дегустаційна оцінка — 4,5 бала з 5. Плоди придатні для споживання у свіжому вигляді, а також для переробки на джеми, компоти та випічку. Дозріває на початку серпня. Показує добру зимостійкість, посухостійкість та стійкість до парші й інших поширених хвороб. Транспортабельність середня. Для кращого плодоношення рекомендовано саджати поруч сорти-запилювачі,

Дерево слаборосле, крона компактна, у перші роки росту пірамідальна, потім широкопірамідальна. У пору плодоношення вступає дуже рано, на 3-4-й рік. Плоди дуже великі (середня маса 220 г, максимальна – 350 г), одномірні, видовжено-грушоподібні, із гладенькою поверхнею. Основне забарвлення у фазі знімальної стиглості жовтувато-зелене, у період споживання — золотаво-жовте. М’якуш кремовий, соковитий, тянучий, маслянистий, відмінного кисло-солодкого смаку. Знімальна стиглість настає в першій декаді жовтня. У холодильнику плоди зберігаються до травня. Переваги: висока і стабільна врожайність; стійкість до хвороб; пізніше цвітіння і стійкість квіток до заморозків; висока якість плодів; сумісність з айвовою підщепою.

Груша “Мадам Балле” – Зимовий сорт груші. Виведена у Франції шляхом вільного запилення сорту Бергамот Есперо. Опис плодів: Розмір: Великі, середня маса 300-400 г і більше. Колір: Жовті з рожевим загаром. М’якоть: Щільна, масляниста, дуже соковита, з приємним смаком та ароматом. Дозрівання і зберігання: Дозрівання: Перша декада жовтня. Термін зберігання: Тривале зберігання, що робить цей сорт придатним для тривалого зберігання та споживання у зимовий період. Переваги сорту: Стійкість: Відмінна стійкість до захворювань. Морозостійкість: Висока, що дозволяє вирощувати сорт в різних кліматичних умовах. Врожайність: Сорт відомий своєю високою врожайністю. Смакові якості: Приємний смак і аромат, які зберігаються при тривалому зберіганні. Груша Мадам Балле – це відмінний вибір для тих, хто шукає великоплідний зимовий сорт з тривалим терміном зберігання, високою стійкістю до хвороб і відмінними смаковими якостями.

Дерево середньої сили росту, утворює не густу обернено-пірамідальну крону. Плоди великі, 250-300 г. Основне забарвлення сірувато-зелене, оржавлене. М’якоть кремова, соковита, масляниста, без грануляцій, з сильно вираженим ароматом троянди. В роки з прохолодним літом характеризується вираженою терпкуватістю (7,7-8,2 бала). Знімальна стиглість настає у жовтні, споживча – в листопаді–грудні. В холодильній камері зі звичайною атмосферою плоди зберігаються до квітня. Стійкий до грибних та бактеріальних хвороб.

Груша Кучерянка є сортом зимового терміну дозрівання. Сорт отриманий в результаті схрещування сортів Олів’є де Серра і Микола Крюгер. Плоди великі 220-290 г широко грушеподібної форми, з щільною світло-зеленою шкіркою з невеликим рум’янцем. М’якоть солодка з невеликою кислинкою. Плоди зазвичай знімають в кінці вересня, на початку жовтня. При досягненні споживчої зрілості, яка настає в грудні, груші жовтіють. Дерево сильноросле, крона середньої густини. Зимостійкість висока. Досить невимогливий до умов зростання сорт. Стійкість до парші та бактеріального опіку листя хороша. Плодоношення починається на 5-й рік після посадки. Цвітіння відбувається в середні терміни. Сорт відрізняється регулярним стабільним плодоношенням і досить високою врожайністю.

Груша Конференція – самий плодоносний і невибагливий зимовий сорт. Може служити запилювачем для інших сортів груш. На айвовій підщепі в стадію плодоношення вступає на третій рік після посадки. Крона дерева широка, густа, пірамідальна. Плодоношення рясне і регулярне. Плоди зелено-жовті, одномірні, масою 140-180 г, подовжено-грушоподібної форми. М’якоть запашна, рожево-кремова, масляниста, дуже соковита, солодка. Збір врожаю триває з кінця вересня до середини жовтня. Після збору врожаю з дерева, полежавши кілька днів, груша дозріває і набирає аромат і ніжний смак. У прохолодному сухому місці зберігається до півроку.

Груша “Конкорд” є сортом англійської селекції з дуже важкими плодами жовто-зеленого забарвлення. Плоди прикрашає приємний золотистий рум’янець і кремова м’якоть високої соковитості. Дерево середньоросле, але дає дуже багатий урожай, який покуштувати можна в кінці осені – з жовтня по листопад. З зрілого деревця можна зібрати врожаю до 100 кілограм за сезон. Плоди дуже добре зберігаються у відповідних прохолодних умовах, не втрачають свого товарного вигляду від 4 місяців і більше. Також, сорт стійкий до парші та непогано переносить морози.